зварювання

-я, с., тех.

1) Дія за знач. зварювати і зварюватися.

2) Спосіб з'єднування металевих (рідше пластмасових і скляних) частин через розплавлення країв, які з'єднуються. || Спосіб з'єднування металевих частин через їх розжарення і сковування.

••

Га́зове зва́рювання — зварювання плавленням, при якому для нагріву використовується тепло полум'я суміші газів, що спалюється за допомогою пальника.

Дугове́ зва́рювання — зварювання плавленням, при якому нагрів здійснюється електричною дугою.

Електрошла́кове зва́рювання — зварювання плавленням, при якому для нагріву використовується тепло, що виділяється в процесі проходження електричного струму через розплавлений шлак.

Конта́ктне зва́рювання — зварювання із застосуванням тиску, при якому використовується тепло, що виділяється в контакті зварюваних частин під час проходження електричного струму.

Точко́ве́ зва́рювання — контактне зварювання, при якому зварне з'єднання виникає між торцями електродів, що підводять струм і передають зусилля стискання.